Вступ. Ранній Новий час (Ранньомодерна доба) в світі та Україні.

Вступ 

  1. Повторення. Середні віки в історії Європи та України. У 7-му класі ви вивчали всесвітню історію періоду Середньовіччя, який тривав понад тисячу років. Раніше історики називали Середньовіччя «темними віками», проте зараз вам уже відомо, що це був окремий унікальний світ. Середньовічне суспільство виявило здатність постійно вдосконалюватися, знаходити  нові напрями розвитку. Наприкінці епохи Середніх віків у великих містах вже  зародилися осередки, з яких розвинеться новий, модерний світ.  Історію Середніх віків вчені традиційно розпочинають від падіння Західної  Римської імперії у 476 р., на уламках котрої постали варварські королівства,  з яких згодом виникли європейські держави Середньовіччя. З ХІ ст. європейське населення зростало завдяки нововведенням у сільському господарстві та  збільшенню площі земель, які оброблялися. Європейські селяни почали заселяти дикі місця, де раніше не ступала людина. Відродилося міське життя — міста  стали осередками ремесла та торгівлі. Торговельні маршрути об’єднували різні  регіони Європи, а також пов’язували її з іншими частинами світу. Тогочасне  суспільство називалося феодальним і поділялося на три стани: «ті, що моляться», «ті, що воюють» та «ті, що працюють». Вся земля була поділена на окремі  наділи — феоди, якими володіли представники стану «тих, хто воює». Власників  феодів називали феодалами, головним феодалом вважався король. Визначальний вплив на життя людей мала Церква, яка підпорядкувала собі духовне життя  людей, освіту та науку, а представники духівництва брали активну в політиці. Вона також змогла надихнути та організувати загальноєвропейський рух на  Схід, відомий під назвою «Хрестові походи». В Середні віки відбувся поділ на  Західний та Східний християнський світи. 

У ХІV ст. Європою прокотилася нищівна епідемія чуми або, як її називали  «чорної смерті», жертвами якої стало близько половини її населення. Це явище  мало вирішальне значення для подальшого розвитку європейського суспільства.  По-перше, оскільки робочих рук не вистачало, простолюд вже не був змушений  коритися феодалові, на землі якого проживав, а міг вимагати від землевласників  та роботодавців кращих умов праці. По-друге, нерідко «чорна смерть» забирала  цілі сім’ї феодалів, і багато феодів залишилися без власника. Головний принцип  феодалізму — «немає землі без господаря» більше не працював, що пришвид 

шило його загибель. Крім того, оскільки із порушенням системи феодалізму простолюд зміг більш вільно пересуватися Європою, що сприяло розвиткові торгівлі. По-третє, попри те, що багато хто вважав чуму Божою карою за гріхи,  в італійських містах під впливом пережитого люди почали замислюватися над  тим, чим є людина у цьому світі. Це сприяло появі нового вчення — гуманізму  та виникненню явища Ренесансу.  

У ході Столітньої війни постали перші у Європі держави нового типу — Англія та Франція. Управління цими державами здійснювалося за новим принципом, коли король спирається на чиновників та представників трьох станів. Вод ночас населення цих країн почало усвідомлювати себе не лише представниками  

того чи іншого стану, а й належними до єдиної спільноти, яку ми згодом почнемо  називати «нація».

У Середні віки на території України було започатковано безперервний розвиток державного життя: розбудовувалась Русь-Україна, з якої веде свій родовід  сучасна українська нація та держава. У період свого розквіту Русь-Україна була  містком між Заходом та Сходом, який увібрав у себе їхні найкращі культурні  здобутки, вона долучилась до християнського світу, на основі якого формувалась її культура. Цей розвиток жорстоко перервала монгольська навала, проте  навіть вона не знищила зорієнтований на Європу спадок Русі-України, що дозволило у подальшому українським землям у складі Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського, Королівства Польського зберегти власну  самобутність.  

← Пригадайте, що позначає термін «феодалізм».  

← На які три стани поділялося середньовічне суспільство? 

  1. Вступ. Новий час (Модерна доба). Ранній Новий час (Ранньомодерна доба) в світі та Україні 

Американські та європейські історики умовно поділяють історію людства на  два великі періоди: модерний (від англ. modern — «сучасний») та домодерний.  Вони вважають, що основи сучасного, «модерного», світу було закладено в історичну епоху, з якою ви ознайомитесь у курсі Всесвітньої історії для 8 класу. На  Заході цю епоху називають ранньомодерною, що вона тривала у XVI–XVIII ст.  

ЗАХІДНА ПЕРІОДИЗАЦІЯ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ
Назва періоду  Хронологічні межі
Домодерний  

світ

Історія первісного  

суспільства

від появи людини на Землі —  

3 тис. р. до н. е.

Історія Стародавнього світу  3 тис. років до н. е. – 476 р.
Посткласична історія  476–1492 рр.
Модерний світ Ранньомодерний період  бл. 1492 –1789 рр.
Пізньомодерний період  бл. 1789–1945 рр.
Сучасна історія  1945 р. — донині

 

ТРАДИЦІЙНА ПЕРІОДИЗАЦІЯ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ
Назва періоду  Хронологічні межі
Історія первісного суспільства  від появи людини на Землі — 3 тис. р. до н. е.
Історія Стародавнього світу  3 тис. років до н. е. — 476 р.
Історія Середніх віків  476–1492 рр.
Історія Нового часу  І період: 1492 – 1789 рр.  

ІІ період: 1789 – 1914 рр.

Історія Новітнього часу  1914 р. — сьогодення

← Розгляньте таблиці, у яких наведено два способи періодизації історії людства:  американсько-європейський та, той, що традиційно використовується в Україні. Співвіднесіть відповідні періоди двох таблиць. Який з представлених спо собів періодизації особисто вам здається більш зручним та доречним? Свою  позицію обґрунтуйте.

Ptolemy_Cosmographia_1467_-_world_map

Карта світу, створена у 1467 р. німецьким  картографом Ніколасом Германусом на основі праць вченого ІІ ст.  Клавдія Птолемея 

  • Назвіть частини світу, зображені на цій карті, та вкажіть, які на ній відсутні. 

Світогляд середньовічної людини здебільшого обмежувався тим селом чи містечком, де вона мешкала, а про далекі землі вона знала, що там мешкають фантастичні істоти, наприклад, з головою собаки та тілом людини. У Середні віки  людина вірила, що її доля визначена наперед вищими силами, і найкраще, що  вона може зробити — це проявити покору та смирення. Світ природи для середньовічної людини був незрозумілим та загрозливим. У ранньомодерний час  ці уявлення відійшли у минуле: люди повірили у те, що вони здатні вивчати,  аналізувати та впливати на своє життя та світ навколо.  

Європейці відкрили невідомі досі материки: Північну та Південну Амери ку (кін. XV–XVI ст.), Австралію (XVIІ ст.) та Антарктиду (ХІХ ст.); розпочалося  формування суспільства та держави у їхньому сучасному розумінні та вигляді,  було здійснено незліченні відкриття та винаходи, зародилися уявлення про науку, освіту та медицину, які з часом набудуть того вигляду, у якому ми знаємо їх  зараз. Розвиток науки та технологій докорінно змінив господарство та повсяк денне життя людини, що призвело до небаченого доти росту населення.  

У Середні віки людство можна представити у вигляді окремих ізольованих  груп, що мешкали у Європі, Азії, Америках тощо; стежки простолюду та знаті  у середньовічному світі майже не перетиналися. Наприкінці ранньомодерного періоду людство дійшло висновку, що світ є цілісним, а його частини — від  найдрібніших, які люди не могли побачити, а лише припускали їхнє існування — до найбільших, таких як материки та океани — тісно пов’язані між собою.  Було висунуто надзвичайно важливу для всього подальшого розвитку людства  ідею, що всі люди є рівними у своїх правах.  

У ранньомодерний період українські землі, перебували під владою різних держав: Великого князівства Литовського, Королівства Польського, потім — Речі  Посполитої та Московії (пізніше — Російської імперії) та Османської імперії. Незважаючи на різні політичні та релігійні впливи, українське населення змогло  усвідомити та розвинути розуміння своєї єдності, попри регіональні та культурні  відмінності, долучитися до європейських тенденцій у розвитку науки, філософії,  культури та релігії. У ранньомодерні часи український народ здійснив спробу відновити свою державність у формі української Козацької держави (1649–1764 рр.),  яка, на жаль, загинула через невідповідність світовим тенденціям політичного  розвитку та жорстку імперську політику, яку проводила Російська імперія. 

 Запитання та завдання 

І 

  1. Пригадайте, яке місце посідала Церква у житті середньовічної людини. 
  2. Який вплив на розвиток середньовічного суспільства мала епідемія чуми  ХІV ст.? 
  3. Які важливі віхи української історії припали на період Середніх віків? 
  4. У який спосіб здійснювалося управління державами «нового типу», що виникли у пізньому Середньовіччі? 
  5. На які два великі періоди західні історики поділяють всю історію людства? 
  6. Вкажіть хронологічні рамки ранньомодерного періоду. 

ІІ 

  1. Поміркуйте, чому ранньомодерний період історики назвали саме так. 
  2. Висловіть власне судження, що, на вашу думку, є головним здобутком людства у ранньомодерний період (XVI–XVIII ст.). Свої міркування запишіть у  зошит та збережіть їх до кінця вивчення курсу. Наприкінці курсу дайте відповідь на це ж питання. Порівняйте свої міркування та зробіть відповідні  висновки. 
  3. Обговоріть у парах. Як середньовічна людина уявляла своє місце у світі.  Як ставилася до природи? 
  4. Обговоріть у групах. як змінилося життя та світогляд людини наприкінці  ранньомодерної епох порівняно із середньовіччям? 
  5. Яким було становище українських земель за ранньомодерної доби? 
  6. Розпочніть роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці  «Європа в Ранньомодерну добу» (за зразком):
Період, дата 

(століття, десятиліття або рік)

Події на теренах  України Події за межами  України  Примітки
Ранньомодерний  період  

(XVІ–XVIІІ ст.)