Розвиток сільського господарства
Сільське господарство українських земель у складі Польського королівства поступово переорієнтовувалося на потреби європейського ринку, де зростав попит на продукцію промислів і сільського господарства. Шляхта почала створювати фільварки, збільшувати панщину й відбирати землю в селян. Одночасно із цим зростала кількість «непохожих» селян.
Фільварок, хутір, маєток, велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок; був багатогалузевим господарством, у якому вся земля належала панові і яке базувалося на праці селян, що відробляли тяглову службу, або панщину.
Розвиток міст, ремесел і торгівлі
Найбільшим містом був Київ, населення якого становили близько 6 тис. осіб. Великими й середніми містами (200—700 будинків) вважалися Брацлав, Кременець, Вінниця, Житомир, Луцьк, Острог, Львів тощо.
Наприкінці XV — на початку XVI ст. на українські землі стало поширюватися магдебурзьке право. Магдебурзьке право середньовічне право, за яким міста звільнялися від управління й суду великих землевласників та створювали власні органи самоврядування.